У книзі вперше в історії російської словесності зроблено спробу перекласти відомі поетичні твори на мову кримінальної спільноти. Переклади подаються паралельно з оригіналами. Особливу цінність становлять розгорнуті коментарі до перекладів, де пояснюються використані слова та висловлювання так званої «босяцької мови». Автор знає про арештантів і карних злочинців не з чуток, місцям позбавлення волі він віддав близько 20 років.

Друга частина книги – іронічна мозаїка: пародії, вірші, частівки тощо.