Лекція «Про чарівні історії» («On Fairy Stories») стала маніфестом художніх принципів Толкієна. Він виступає проти існуючої думки про те, що казки призначені для дітей, доводячи, що дорослі повинні сприймати їх як природну галузь літератури. Казка дарує людям радість щасливого фіналу, вона заперечує повну та остаточну поразку людини.