Через майже тридцять років після загибелі дерев'яного корабля композитор Густав Аніас Хорн починає вести щоденник, намагаючись розібратися в причинах катастрофи і в обставинах, що назавжди пов'язали його долю з вбивцею Елени. Сновидча Латинська Америка, сновидецька Африка — і розглянуте у всіх деталях, «під лупою часу», норвезьке глухе містечко, яке стало для Хорна (а передусім для самого Янна) другою батьківщиною… Між уявою та реальністю немає чіткої межі — принаймні в цьому романі, — оскільки ні пам'ять, ні музика такого розмежування не знають.