Роман «Ягнець у левовій шкурі» оповідає про подальшу долю героїв роману «Чаша Вогню». Земляни потрапляють у світ, який стогне у розпачі, зруйнований безглуздою війною і охоплений полум'ям революції, за прапорами якої ховається зовсім не те, що гордо накреслено на її полотнищах. У наївному бажанні допомогти створити новий справедливий устрій, люди землі стикаються з безмірною підступністю, зрадою та смертю. І лише кохання здатне перемогти все на цьому шляху. У боротьбі з несправедливістю і злом головний герой бореться, щоб більше ніколи не брати в руки зброю… Ті, хто знайомий із творчістю Івана Антоновича Єфремова та читали його знаменитий роман «Година Бика», напевно пам'ятають сюжетну лінію цього твору: на далекій планеті Торманс, куди волею долі потрапляють переселенці з Землі встановилася жорстока олігархічна диктатура. Через дві тисячі років сюди прилітає експедиція з комуністичної Землі, метою якої є вивчення ситуації та допомога пригнобленому народу Торманса, спроба пробудження в тормансіанах бажання змінити хід історії на своїй планеті, щоб створити тут справедливе суспільство, звільнене від горя та страждань. У романі Єфремов спробував знайти відповіді складні питання, постійно полемізуючи сам із собою. В результаті за сюжетом зусилля землян приносять свої плоди, і перед відльотом один із них залишається на Тормансі, щоб допомогти місцевим борцям із диктатурою зробити революційні перетворення. А через сто років Земля отримує звістку про те, що Торманс звільнився від влади інферно і шанує пам'ять про її героїв. цензурою, змушений був багато про що мовчати, внаслідок чого кінцівка роману вийшла в нього дещо зім'ятою і полемічною. Тому, при прочитанні «Година Бика», у мене виникало багато питань про результати експедиції землян та достовірність тієї інформації, яку отримує Земля з Торманса через сто років. Через деякий час у мене виникла думка переосмислити історію того самого «смутного столітнього періоду» переходу від тотальної диктатури до вільного високорозвиненого суспільства, який сам Іван Антонович залишив без деталей і конкретики. Використавши епілог його роману як стартову ідею, для якої можливе багатоваріантне майбутнє, я постарався змоделювати свій світ, охоплений революційними змінами, які, наприкінці Нарешті, мені думалося, що описати дані події я зможу в одному творі. Написання його зайняло в мене близько восьми років (довго не давалося закінчення, яке бачилося мені смертю головних героїв). Але зовсім недавно несподівано для мене самого народилося продовження тієї історії. І тоді я зрозумів, що обидві повісті краще поєднати в одну велику книгу, зробивши їх частинами єдиної розповіді. Тому історія, землянина Максима Новака та його коханої буде виглядати більш цільною, логічно і сюжетно закінченою. них і відбулися певні зміни). Для тих же, хто ще не читав ці твори я представляю свій новий роман циклу «Обличчям до Сонця» - «Ягнець у левовій шкурі». Не варто сприймати його, як продовження чи наслідування роману І.А. Єфремова «Година Бика». Ні, це аж ніяк не фанфік і світи Єфремова для мене є лише яскравим спалахом, який розбудив натхнення. Мій роман є цілком самостійним твіром, хоча знавці єфремівських текстів, можливо, зможуть розглянути в ньому «прозорі містки», навмисно перекинуті мною в творчість видатного радянського письменника-фантаста.