Вічний сон. Прощавай, красуне. Високе вікно
після оплати (24/7)
(для всіх пристроїв)
(в т.ч. для Apple та Android)
Книги Реймонда Чандлера про Філіпа Марло не лише заклали основи жанру «крутого» детектива, а й стали сучасною класикою у найширшому сенсі. Дане видання містить три перші романи про знаменитого приватного детектива — «Вічний сон», «Прощавай, красуня» та «Високе вікно». Марло являє собою новий тип детективного героя: він романтик, сентиментальний лицар, який завжди зберігає свою індивідуальність і дотримується кодексу честі. Він не шукає пригод — вони самі його знаходять, причому сюжет, багатий на фірмові запаморочливі поєднання, починається, як правило, досить безневинно. Так у «Вічному сні» відставний генерал Стернвуд доручає Марло розібратися з авантюристом, який шантажує його молодшу дочку; у першій сцені роману «Прощавай, красуне» детектив лише нагадує одному громилі, що за випивку треба платити; а у «Високому вікні» вдова місіс Мердок доручає Марло знайти дублон Брешера — рідкісну золоту монету, яка зникла з колекції її покійного чоловіка… який грав цю роль, починаючи з екранізації «Вічного сну», знятої 1946 року Говардом Хоуксом, причому співавтором сценарію виступив Вільям Фолкнер. Але Богарт не був першим: ще до його «Вічного сну» було знято дві екранізації роману «Прощавай, красуне» — з Джорджем Сандерсом у 1942 році та з Діком Пауеллом у 1944-му. «Високе вікно» було екранізовано двічі: у 1942 році під назвою «Час вбивати» і в 1947 році як «Дублон Брешера» («Криваві гроші» в російському перекладі), причому в останньому фільмі роль Марло виконав зірка вестернів Джордж Монтгомері. Вічний сон (роман, переклад А. Ліверганта), стор. 5-214Прощавай, красуня (роман, переклад Д. Вознякевича), стор. >
Характеристики
- ФІО Автора
- Раймонд Чэндлер
- Мова
- Російська
- Перекладач
- Александр Яковлевич Ливергант
Дмитрий Владимирович Вознякевич