Роберт Різдвяний серед шістдесятників «завжди виділявся незрушною вірністю одного разу прийнятим цінностям», за словами Л.А.Анненського. Для поета Різдвяного не існувало перешкод, він завжди освоював цілий Всесвіт, з усією планетою був на «ти», залишаючись при цьому майстром, якому, крім словесного точного удару, було властиве органічне віршове дихання. У серцях людей пам'ять про Р. Різдвяного назавжди буде пов'язана з його пронизливими по чистоті та висоті почуття віршами про кохання, адже не випадково і в поезію він увірвався поемою «Моє кохання».