Заключний том тритомника «Стародавній Китай» присвячений останньому періоду існування династії Чжоу, так званій епосі Чжаньго («Царства, що б'ються»). Розповідається про політичну історію цього часу (V–III ст. до н.е.), про мистецтво дипломатії, про реформи, що сприяли посиленню раніше відсталого царства Цінь, яке, здолавши суперників, заснувало першу в історії Китаю імперію. Переважна увага в томі приділена змінам у характері та зовнішності давньокитайського суспільства, насамперед процесу його радикальної дефеодалізації, а також розвитку головних шкіл давньокитайської думки, які, особливо конфуціанство, лягли в основу успішного розвитку китайської цивілізації аж до наших днів.