Поява монголів на політичній карті середньовічного світу була настільки несподіваною, що нових претендентів на переділ земного простору багато хто сприйняв як Божу кару. Першими жахнулися від зіткнення з ними мусульманські країни Середньої Азії. Услід Божа кара направила удар на східну Європу, і тепер заволали християни. Божою карою вони здавалися і європейцям, і азіатам, оскільки самі стояли ніби поза релігійною грою, сповідуючи тенгріанство. Вони створили свою Велику імперію, але врешті-решт від неї не залишилося зовсім нічого. Вік за віком вони відступали все далі й далі — зі Східної Європи, Середньої Азії, Індії, Китаю: припечатавши намертво чужі кордони, вони відкотилися назад. З палаців середньоазіатських і китайських ханів, з палаців Великих Моголів вони повернулися до кочового скотарства, в юрти та степи. Божа кара встановила межі світу, а сама повернулася на батьківщину. Про цю дивовижну історію монголів і йтиметься.