Людмила Штерн була дружна з юним поетом Осею Бродським ще в Росії, де його не друкували, таврували «паразитом» та «трутнем», судили та заслали як дармоїда, а потім виштовхали на еміграцію. Вона дружила зі знаменитим поетом Йосипом Бродським та на Заході, де він став лауреатом премії геніїв, американським поетом-лауреатом та лауреатом Нобелівської премії з літератури. Книжка Штерн не є літературною біографією Бродського. З великою теплотою вона малює суперечливий, але правдивий образ людини, яка залишалася її другом майже сорок років. Мемуари Штерн дають портрет покоління російської інтелігенції, яка жила у роки мистецьких пошуків та політичних переслідувань. Хоча ця книга написана про конкретних людей, вона читається як захоплююча повість. Її епізоди, часом смішні, часом сумні, ілюстровані фотографіями з особистого архіву автора.