І вічний бій... Чи думав колись Олексій Бурякін, мотаючись по полях, героїчно борючись із жуком кузькою та осотом, що доведеться йому помотатися і по столичних околицях у ролі магазинного "сек'юріті"? Адже довелося! Довелося вчорашньому селу влазити в не надто затишну шкуру охоронця і зображати з себе борця, тепер уже з розкрадачами капіталістичної власності. Приголомшений великою кількістю дурошлепщини, безглуздя і неадекватщини, він став вести щоденники. Втім, Бурякін і сам щодо звалювати дурня - майстер ще той. Та ще, як на зло, куди не кинь – довкола тринадцять… Містить нецензурну лайку.