Тут вперше в одному томі представлена велична трилогія Дж. М. Кутзі, яка складається з белетризованих мемуарів «Дитинство», «Юність і літо». Сцени з провінційного життя починаються в маленькому містечку в Південній Африці 1940-х років. Ми зустрічаємо молодого хлопця, якому вдома погано з батьком і він придушений безумовною любов’ю матері. У школі він здає всі призначені для нього іспити, але з обережністю ставиться до своїх однокласників, особливо до грубих африканерів. Будучи студентом математики в Кейптауні, він готується втекти з батьківщини, подорожувати до Європи та перетворитися на художник. Однак, опинившись у Лондоні, реальність стає сумною: він працює комп’ютерним програмістом, живе в ряді сирих, похмурих квартир і його переслідує самотність і нудьга. Він конституційний аутсайдер. Йому не вдається писати. Через десятиліття англійський біограф досліджує книгу про покійного Джона Кутзі, зокрема про період після його повернення до Південної Африки з Америки. Опитувані описують незграбного чоловіка, який все ще живе зі своїм батьком, чоловіка, який наполягає на виконанні нудної фізичної праці. Його родина ставиться до нього з підозрою, і його переслідують чутки: що він переступив владу в Америці, що він пише вірші. «Сцени з провінційного життя» — це карколомний і часто дуже кумедний портрет художника від одного з найвидатніших письменників світу.< /p>