Ця книга — блювотний засіб, у найкращому, медичному значенні цього слова. А те, що Кох-Свинаренко розшукали його в кожній точці (де були) земної кулі, ніякий не космополітизм, а патріотизм найвищої проби. У тому сенсі, що не лише наша Батьківщина — повне гівно, а й усі чужі Батьківщини також. Хоча наша все-таки — смердюча.

І якщо вам після прочитання четвертої «Скриньки» так не здасться, значить, ви давно не перечитували першу. А між першою та другою — перерва невелика. І так далі... Клоню до того, що перед вами справжнісінька настільна книга.

І ще, цю книгу обов'язково треба прочитати дітям. Вголос. Перед сном. Або перед від'їздом на навчання до Англії. Щоб їм Батьківщина — причому будь-яка — медом не здавалася.

І не пропускайте під час читання вголос непристойних чи інших матюків. Тому що вони дуже важливі авторські знаки. Типу середнього пальця, що виступає з кулака зігнутої в лікті руки. Хоча цьому знаку ми навчилися у совків іноземного походження.