Творець неповторних Джівса та Вустера, шаленого Псміта, ексцентричних Муллінерів подорослішав. Тепер перед нами – зовсім інший Вудхаус. Він так само забавний, так само іронічний. Його історії так само смішні. Але у пізніх оповіданнях Вудхауса вже немає гротеску. Це зрілі твори досвідченого письменника, глибокого знавця людської психології. І сміється автор не стільки над безглуздими ситуаціями, в яких опиняються герої, скільки над комізмом самого часу, в якому їм довелося жити…

«…тут мені спало на думку одне питання, яким я часто ставлю, коли Джівс повідомляє мені чужі сімейні таємниці. — А ви звідки все це знаєте, Джівсе? Він що, звертався до вас за порадою? – питаю. Адже я знав, яка у нього широка практика консультанта з усіх питань. «Порадьтеся з Джівсом» – найпоширеніше гасло серед моїх знайомих, можливо, що й сер Родерік Глоссоп, потрапивши в палітурку, вирішив звернутися зі своїми труднощами до нього. Джівс, він як Шерлок Холмс, до нього приходять по допомогу навіть члени найвищого суспільства. І дуже може бути, що, йдучи, дарують на знак вдячності дорогоцінні табакерки, як мені знати. Але виявилося, що здогад моя невірна ... »