Відомий російський філософ та методолог, відштовхуючись від семіотичних досліджень свого вчителя Г. П. Щедровицького, викладає власні результати багаторічної роботи у цій галузі. На відміну від інших семіотиків до семіотичної теорії В. Розін включає не тільки вчення про знаки та їх типи, але оригінальні концепції схем як семіотичних утворень, психічних реальностей, семіотичних організмів (пізнання та мистецтва). На основі семіотичного підходу автору вдається пояснити феномен людини, деякі особливості мистецтва та наукової творчості, нарешті, езотеричний досвід та уявлення.