Ласкаво просимо в одну з найдовших ночей у світовій літературі. Час — квітень 1945 року, над третьою вже майже повністю окупованою союзниками Німеччини наглядає єдиний американець на мотоциклі, а у містечку Шпіцене-на-Дайні назріває змова щодо відродження нації… Що це буде за нація, чи вдасться змовникам взяти владу у свої руки? І, що важливо, хто такий цей людожер у назві роману? Джон Хоукс (1925–1998) сам брав участь у Другій світовій війні, навчався у Володимира Набокова і надихався його творами — а також роботами Вільяма Фолкнера, Франца Кафки та Джуни Барнз. У романі «Людожер» (1949), який став однією з найзнакових книг американської літератури XX століття, особливості набоківського зору виявляються як мало де. Для Томаса Пінчона, у свою чергу, «Людоєд» став джерелом натхнення для Зони в «Райдузі тяжіння» та Європи перед початком Першої світової війни. вперше.