У 70-х роках IV століття схід Європи вразило нашестя невідомого раніше племені – гунів. Ніхто не знав, хто вони й звідки прийшли. Було їх, мабуть, зовсім небагато, але налякані ними орди варварів, що мешкали в степах Дону, Дніпра і Дунаю, з жахом рушили з місця і кинулися в межі Римської імперії, започаткувавши велике переселення народів. Християни називали гунів «бичем Божим» і вважали, що вони надіслані їм за гріхи. Близько ста років господарювали прибульці в Європі, суперничаючи у могутності з Римом і Візантією, а потім їхня кочова імперія розсипалася відразу, і гуни зникли так само несподівано, як і з'явилися. Куди вони пішли, також ніхто не знав. Лише сучасна наука змогла пролити деяке світло на походження гунів та їхню подальшу долю. Але й сьогодні далеко не всі питання гунської історії та археології вирішено. Про гуни – їх коріння, їх недовгу велич і історію їх вивчення розповідає ця книга. Письменник Олег Івік та археолог Володимир Ключников зібрали в ній практично все, що відомо про цей загадковий народ.