1957 рік. У селі Фаха в графстві Клер, де ніщо не змінювалося тисячу років, будуть зміни. По-перше, припинився дощ. Ніхто не пам'ятає, коли він розпочався: вічний дощ на західному узбережжі Ірландії – норма життя. Але місцевий священик Отець Коффі сповіщає прихід електрики, і хмари, здається, розсіюються. Сімнадцятирічний Ноел Кроу проводить літо у Фахе у дідуся з бабусею, і тут разом з вісниками майбутнього – електриками – з'являється загадковий Крісті і приносить із собою величезний всесвіт минулого і таємниць, яким належить розкритися, а заразом багато-багато живої ірландської музики.

Найлл Вільямз володіє технікою голографічного листа, коли цілий космос уміщається в піщинку і цією ж піщинкою виражається. У кожній фразі роману – макрокосм ірландського села, яке і є всесвітом, куди ось-ось протягнуться електричні дроти. «Ось воно, щастя» - забавний, спостережливий, іноді смішний і незмінно зворушливий оммаж безтурботності, яку можна спробувати створити заново. Це роман про дорослішання – і окремих людей, і самого часу. І, звичайно, це роман про силу та владу людських історій.