Основним почуттям з мого дитинства було почуття самотності, іноді, воно було таким, що буквально леденить мою дитячу істоту. Я був оточений людьми, але ніякого зв'язку з ними не відчував. З ранніх років, дивлячись на вчинки людей, я часто думав: То що вони роблять, приносить страждання як що оточує, так і їм самим. Це ж очевидно! Усе дитинство, юність і частина молодості я жив як би з дірою усередині. Діру цю, я намагався закрити різним сурогатом: алкоголь, наркотики і інша різноманітність руйнівних дій...

Але не дивлячись ні на що, почуття значущості життя не покидало мене...