Усі ми грішні перед Богом – незаперечна істина. Але сьогодні я каюся не перед Ним, а перед людиною, яку люблю більше цього проклятого життя. Шкода, що я зрозуміла це надто пізно, бо запізнілі каяття не вдихнуть життя в засохлу квітку. Але мені нічого не залишається, окрім як розповісти цю історію дурному, наївному дівчиськові, що зуміла закохати в себе дорослого чоловіка, але... не зуміла його втримати. Містить нецензурну лайку.