У цій книзі Пол Контіно пропонує теологічне дослідження роману Достоєвського «Брати Карамазови». Автор запроваджує поняття «інкарнаційний реалізм», позначаючи метод, який використовується Достоєвським для пожвавлення, одухотворення своїх героїв. Так, стосовно образу Альоші Карамазова, воно допомагає зрозуміти механізм прийняття рішень та вчинків героя. У книзі докладно розглядається постать старця Зосими і те, як він, як духовник, зі своїм особливим баченням відповідальності за всіх і для кожного впливає на Альошу. У дослідженні також приділяється увага братам Альоші — Миті, який намагається стати «новою людиною», та Іванові, з його болісним богоборством.