Михаїл Демін, справжнє ім'я Георгій Євгенович Трифонов (1926–1984), — російський письменник, син великого радянського воєначальника, двоюрідний брат письменника Юрія Трифонова. У 1937 році втратив батька, бродяжив, під час Другої світової війни після дворічного ув'язнення служив в армії; після війни у зв'язку із загрозою повторного арешту переховувався у кримінальному підпіллі. У 1947 році був заарештований і засуджений на шість років сибірських таборів з наступним трирічним засланням. Після звільнення почав друкуватися спочатку у сибірській, потім у центральній пресі, випустив чотири збірки віршів та книгу прози. У 1968 році вирушив до Парижа і став першим письменником-неповерненцем. На Заході він опублікував автобіографічну трилогію «Блатної», «Тайговий волоцюга», «Рудий диявол». Про політичних ув'язнених написано багато, але не про карних злочинців.