Ештон прокидається в кімнаті для побачень і усвідомлює, що минулої ночі зґвалтував зведену сестру. Ну, не зовсім зґвалтував - вона сама прийшла, та практично нав'язалася, і взагалі, наривалася всі останні роки, бігаючи за ним собачкою, але ... Як жити-то тепер? Ось він сидить на холодній кахлі душовій і з жахом розуміє, що накоїв Це урок їй такий був - грубий секс, щоб більше не плекала на його рахунок ілюзій. Але що робити з совістю? З почуттям провини? Як батьку у вічі дивитися? А їй, Софії? Вибачитися, сказати «вибач». Виїхати на край світу. А що в грудях розвернуло і тисне на серце великим і болючим «люблю», то це пройде. Як вихід знайти? Де він? У чому?