Соня хороша дівчинка. І з сім'єю їй пощастило, і життя у неї безтурботне. Але тобі шістнадцять років, і розум не вміє домовлятися з почуттями – це нормально. Так буває. Але коли роки йдуть, тобі вже далеко за двадцять, і нічого не змінюється – проблем не уникнути. А якщо їх не вирішувати, трапляються катастрофи. Будь її воля, вона б взяла частину свого кохання і вклала б її в порожні груди Ештона. Ні дихати без нього, ні співати, тільки вдивлятися в майбутнє: а раптом щось зміниться? Серія "Моногамія".