Дуайт Ейзенхауер — типове втілення «американської мрії»: виходець із бідної родини, який очолив державу. Він — єдиний президент США, який став всесвітньо відомим ще до того, як зайняв найвищу державну посаду, як головнокомандувач англо-американської армії, яка відкрила другий фронт у Європі і зустрілася з союзними радянськими військами в серці нацистської Німеччини. Генерал Ейзенхауер відмовився від захоплення Берліна, вважаючи, що це має належати Червоної армії; в 1945 стояв поруч зі Сталіним на трибуні Мавзолею і отримав з рук маршала Жукова орден «Перемога». На його президентство припали перша спроба міжнародної розрядки і перші кроки в освоєнні космосу, гучні міжнародні скандали через збитий над радянською територією літак-шпигун, організовані ЦРУ державні перевороти в інших країнах, «полювання на відьом», розширення цивільних прав чорношкірого населення та будівництво федеральних доріг. Книга, заснована на матеріалах американських архівів, розповідає про генерала, який ненавидів війни, і єдиного у XX столітті президента, за якого США не воювали.