Книга російського військового історика Н.Д.Карпова розповідає про трагічну долю легендарного полководця Івана Лукіча Сорокіна. Ім'я головкому Червоної Армії Північного Кавказу на багато десятиліть було викреслено з пам'яті співвітчизників, а якщо й згадувалося, то в самому зневажливому вигляді – мовляв, був такий авантюрист і безшабашний командир, якого розстріляли 1918 року. Тим часом, історичні документи та свідчення навіть його ворогів, керівників Білого руху на Кубані, говорять про протилежне: учасник трьох воєн, чесна та смілива людина, І.Л.Сорокін виявив себе як талановитий воєначальник та вмілий організатор.