Книга військового історика Н.Д.Карпова розповідає про учасників Білого руху, про тих, хто в роки Громадянської війни билися під прапорами антибільшовицьких формувань, але зазнали поразки і назавжди увійшли в історію як непримиренні противники "найпередовішого" ладу. Вони складали дивізії, корпуси і навіть армії, по-своєму розуміли обов'язок перед Батьківщиною і, як могли, виконували його. Вони цікаві тим, що відносяться до завершального і найдраматичнішого періоду Громадянської війни на Півдні Росії і здебільшого описані самими солдатами, офіцерами та генералами білих армій. При їх викладі автором використано архівні документи, щоденники та спогади учасників Білого руху, що публікувалися у різний час за кордоном.