Незадовго до смерті Микола Гумільов писав: «Я часто думаю про старість свою, / Про мудрість і спокій…» Поет був убитий у віці 35 років… Історики досі сперечаються про справжні причини та обставини його загибелі — чи брав він участь? у «контрреволюційній змові», чи існувала ця змова взагалі, чи просто «є була надто густою, і Гумільов не міг до неї не потрапити». Безперечно, він зустрів смерть настільки мужньо і гідно, що його сміливістю захоплювалися навіть кати: «Цей ваш Гумільов… Нам, більшовикам, це смішно. Але, знаєте, шикарно помер. Усміхався, докурив цигарку... Фанфаронство, звісно. Але навіть на хлопців із особливого відділу справив враження. Порожнє молодство, але міцний тип. Мало хто так вмирає…» Це «поетичне розслідування» детально аналізує всі версії арешту, слідства та страти поета, відновлюючи справжні обставини трагедії та розгадуючи одну з головних таємниць російської літератури XX століття.