Пітер Гелдерлоос (разом зі своїми друзями та помічниками, яким окреме спасибі!) взяв на себе надзвичайно потрібну, вдячну та благородну працю: зібрати по всіх епохах і кінцях світу крихти живого анархічного досвіду в минулому та теперішньому та пред'явити їх читачеві — не як музейні експонати, гарну казку минулих часів чи високу мрію, а як втілену утопію вільного суспільства, розкутої особистості та лібертарної культури. Принагідно йому довелося розвінчувати найпоширеніші і дрімуче-печерні міфи про «анархію», які сьогодні існують і тиражуються. Анархія в цій книзі постає не як країна молочних річок з кисельними берегами і не як світ кримінального свавілля похмурих лиходіїв, а як цілком здійсненна (і вже здійснена, що здійснюється там і там) модель суспільного устрою, моральних принципів, людських взаємин — зі своїми труднощами, недосконалостями і непередбачуваностями, які лише підкреслюють «здійсненність» цієї вічної мрії про більш вільне, справедливе і людяне суспільство. У цьому суспільстві без в'язниць, босів, воєн, голодних і ментів люди, нарешті, зможуть цілком присвятити себе справді людським — вічним питанням та заняттям (творчості та споглядання, болісного розуміння і вирішення питань любові, свободи, смерті).