Якщо у XX столітті і були мистецтвознавці, гідні епітету «великий», то до них безумовно належить англієць Джон Берджер (1926–2017). Кожна з його численних книг ставала подією, запропоновані ним інтерпретації давно вважаються класикою, а знятий на Бі-бі-сі фільм «Мистецтво бачити» увійшов до програм усіх західних університетів. Він чудово писав у всіх жанрах, документальних та художніх, і – єдиний із усіх мистецтвознавців – став лауреатом Букерівської премії з літератури за роман «Дж.» (1972). Виразник лівих поглядів, марксист, Берджер був передусім небайдужою людиною і тонким спостерігачем, який умів помітити у створених у минулому творах мистецтва риси, актуальні сучасності, а сучасних творах – прикмети вічності. У цій збірці зібрані статті Берджера про художників, написані протягом шістдесяти років. Вони охоплюють всю історію мистецтва – від наскельних малюнків у печерах палеоліту до робіт авторів, що нині живуть.