«Російські називають мене Залізною леді. Вони праві. Але Англії потрібна ЗАЛІЗНИЦЯ». Головне, що робила ця жінка, боролася. Все життя. Кожну хвилину. Боролася за увагу та схвалення батька. Боролася за те, щоб бути найкращою у всьому, не такою, як усі, за своє місце у парламенті, у партії, у світі політики. Боролася з непотрібністю, що раптово навалилася. Боролася із проклятим віком. Боролася навіть там, де цього не потрібно. І через десять років після її смерті ставлення до неї чорно-біле, «або - або», без півтонів. Сама Маргарет Тетчер теж ніколи не визнавала півтонів, і все в її характері та долі було саме таким. Дочка крамаря стала другою особою держави, спілкувалася з монархами та президентами, стала баронесою та вважалася еталоном ділового стилю, але часом поводилася як базарна торгівля навіть на міжнародних заходах. Тетчер мала найпривабливіші прізвиська – «Зубочистка», «Злодійка молока», «Чортова баба», «Торгування рибою», «Крамниця», «Відьма». І цілих одинадцять років була прем'єр-міністром Великобританії, поставивши абсолютний рекорд у XX столітті. Повчала інших, як виховувати дітей, але власного сина виховати не зуміла. Ця книга вперше проливає світло на найтаємніші сторінки біографії однієї з найбільших жінок у світовій історії.