"Похвала дурості" — філософська твір Вільгельма Еразма Роттердамського, відомого як Еразмус, нідерландського гуманіста і теолога. У цій книзі він виступає під псевдонімом з роллю головного персонажа — Дурності, яка виступає як богиня, що розповідає про велич та плюрализм людської дурості. Автор критикує соціальні, релігійні та політичні проблеми свого часу, висловлюючи свою думку про їх розв'язання. Книга спробувала показати, що дурість не завжди є негативною рисою, а може бути джерелом творчості та творення нових ідей. "Похвала дурості" залишається актуальною працею і до сьогодні, нагадуючи читачам про важливість самокритики та креативного підходу до вирішення проблем.