Очікуваний час надходження електронної книги – вересень. Все частіше чую від, здавалося б, розумних жінок: «Ах, мій батько, коли мені було чотирнадцять, сказав, що в мене товсті стегна! З того часу все моє життя навперейми!» Або щось у цьому роді, не менш «трагічне». Цілий пласт субкультури - звинувачувати батьків і матерів. А тим часом чи винне полотно в тому, що картина тепер просто дірку на шпалерах закриває? Але згадайте, тоді він був ТАТО. А тепер – батько. Тато – це чудово! Як парасолька у дощ. Але самі, мабуть, не цукрові, так? Бажаю вам того початкового дару, за влучним зауваженням Бродського, «що звільняє людську свідомість для незалежності, на яку вона природою та історією приречена і яку сприймає як самотність». Себе вивчати цікавіше. Звинувачувати, що правда, нема кого… Що дуже незручно. Але й мова йде не про зручність, а про щастя, чи не так? Бажаю вам прекрасної самотності.