Широко оголошена смерть кінематографу не відбулася. Настало нове століття, а люди продовжують купувати квитки у кіно. Криза продовжується, але збори зростають; фестивалі стогнуть під натиском течій, рухів та «хвиль». Що трапилося з найважливішим із мистецтв у XXI столітті? Чи не перестало воно бути найважливішим? Спроба відповіді – у книзі Антона Доліна. Її герої – найважливіші режисери та актори «нульових»: від патріарха Мануеля де Олівейри, якому перевалило за сто років, до авангардистів з Румунії та Малайзії, від законодавців вчорашніх мод до голлівудських аніматорів, від адептів італійського політичного кіно – до спадкоємців російського кіно – до спадкоємців.