Повість «Женьшень» (1933) з'явилася внаслідок двох подорожей письменника, здійснених ним у 1931 році. Перше — у Свердловську, на будівництво Уралмашу, друге — на Далекий Схід. У щоденнику 1931 року Пришвін пише про те, що відбувається в країні: «Так, страждання величезне (арешти без кінця), але будується невидимий град і росте». «Жень-шень», як і більшість творів письменника радянського періоду, є результатом його участі у справі будівництва «Граду Невидимої Вітчизни», невидимого граду російської душі, не знищеної ніяким насильством. Повість написана як філософська казка про шлях людини, яка свідомо виходить з війни, немирного стану буття і звертається до творчості «нового, кращого життя людей на землі».