Ще за Петра Великого був задуманий водний шлях, що з'єднує два моря — Біле та Балтійське. Серед дрімучих лісів Карелії цар наказав прорубати просіку і протягти волоком посуху суду. У народі так і залишилася відтоді назва — Осударьова дорога. Михайло Пришвін бачив її незаростаючий слід і почув цю назву під час своєї подорожі Північчю. Але настав новий час. Прийшли нові люди і почали рити по старому сліду великий водний шлях... У книгу також включено один із найпоетичніших творів Михайла Пришвіна, його «лебедина пісня» — повість-казка «Корабельна хаща». За словами К.А. Федіна, «Корабельна хаща» увібрала в себе всі якості, якими мав Пришвін здавна, все мистецтво, яке виробив, придбав він на своєму шляху, і повість стала свого роду кристалізованою пришвінською прозою ще небувалої насиченості, об'єднаної наскрізною для творів Пришвіна темою пошуків правди істинної» як про природу, так і про людину.