Боги поскупилися. Усього тридцять три роки життя було відміряно Олександру Македонському. Але що то були за роки! Першим із тих, хто живе на землі, він задумав зібрати під своєю рукою весь заселений світ — Ойкумену, як казали греки. Нестримні, як таран, македонські фаланги перекинули персидську державу, і в битві у міста Ісса грізне військо Дарія розтануло, мов туман. Єгипет схилився перед Олександром та визнав його фараоном. Азіатські царства валилися на порох, а золото і прекрасні царівни стікалися до підніжжя трона Олександра. Наближалася черга таємничої Індії. Здавалося, мета близька...