Ця книга про подорожі за океан, реальні або вигадані, протягом двох століть. Мандрівник шукає Інше; письменник розповідає про себе. Подвійний фокус породжує смислові ігри, які виявляються у паралельних читаннях. Фокус цієї книги переходить від утопій до геополітики, від ностальгії до шпигунства, від авторства до інцесту. Читання Олександра Еткінда змінюють сприйняття найвідоміших текстів західної традиції, від «Демократії в Америці» до «Блідного вогню», та найвідоміших героїв російської історії, від декабристів до Троцького. Розділи книги розповідають, що Пушкін прочитав у Токвіля; як сексуальні експерименти в Америці надихали російських радикалів; чому американський посол увійшов у роман Булгакова; чим філософ із Ленінграда впливав на фінансового лідера Америки; як непередбачено переплелися сюжети Набокова та Пастернака. Аналізуючи власний метод, А. Еткінд характеризує його як «новий історизм»: поєднання інтелектуальної історії, політичної теорії та інтертекстуального аналізу у подорожах крізь тексти, жанри та епохи.