Роман Д. С. Мережковського (1865-1941) «Воскреслі боги Леонардо да Вінчі» входить у трилогію «Христос і Антихрист», що користувалася широкою популярністю в кінці XIX - початку XX століття. Будучи оригінально пов'язаний наскрізною думкою автора рух історії як боротьби релігії духу і релігії плоті з романами «Смерть богів. Юліан відступник» (1895) і «Антихрист, Петро та Олексій» (1904), роман цей зберігає смислову самостійність і закінченість сюжету, будучи яскравою історичною розповіддю про життя та діяльність великого італійського гуманіста епохи Відродження Леонардо да Вінчі (1452—1519). так Вінчі – один із найзагадковіших геніїв епохи Відродження. Творець безперечних шедеврів, натхненний художник, він раптово охолонував до мистецтва, залишаючи свої картини незакінченими. Його малюнки з однаковою досконалістю зображують як красу людини і світу, і потворні, жорстокі сцени буття. Йому належить безліч найрізноманітніших винаходів, які далеко випередили його час і зберігають своє значення і в наші дні. Загадкове особисте життя цієї людини, яка зашифрувала свої почуття так само, як вона шифрувала свої праці, записуючи їх «дзеркальним листом». У нього були віддані учні, непримиренні суперники, серед яких Рафаель та Мікеланджело. Він розмовляв із простолюдинами та з всесильними государями. Усі вони пройшли перед уважним і холодним поглядом Леонардо. Його час залишився в його працях, сам же він, як і раніше, розбурхує нашу уяву не лише тим, що залишив, а й тим, що забрав із собою...