Замість того, щоб описувати за допомогою слів знайому реальність, можна спробувати створити нову, незнайому. Почати все з нуля, переписати по-своєму природничі науки, історичні хроніки, енциклопедії та букварі, стати творцем, деміургом — ось славний виклик для істоти, яка й сама колись була створена, придумана, почата навіщось із нуля і викинута в людське життя: чи випливе? (Правильна відповідь: невідомо.) Деякі деміурги вважають текст живою плоттю; їм здається, що тканина людського буття виткана з тієї ж матерії, що й книги: зі слів. "На початку було Слово, чи не так?" - Запитують вони. І укладають: "Ще невідомо, чи за ним пішла справа, чи було вирішено, що зійде і так?.." Я, зрозуміло, з їх числа. Колись мені довелося власноруч вимісити не одну тонну глини, але ті часи вже давно минули. Тепер я бачу заселені світи уві сні, а наяву збираю зі слів їхньої копії. Як і їхній творець, світи мої недосконалі та недовговічні, але це краще, ніж нічого. Багато краще. Перш ніж прийматися за роботу, деміургу-початківцю слід ознайомитися з досвідом великих попередників, не тому, звичайно, що один деміург може чомусь навчитися в іншого. А просто для того, щоб не повторюватися. Власне, збори звітів про створення світів ви знайдете під цією яскравою обкладинкою. Як і належить мирам, що живуть, справи наших рук цілком недосконалі, але цілком прекрасні і дивовижні. І ще ви знайдете там кілька практичних порад деміургам-початківцям. Це корисні поради — наскільки взагалі може бути корисна порада. Натомість шкідливих порад деміурги не дають одне одному зовсім. Навіщо? Все й так, м'яко кажучи, непросто…