Тутанкамон, зять царя Єгипту Ахенатона, був відправлений послом у велике Царство Морів, на острів Кефтіу (Кріт). Чекаючи побачення з царем у покоях Кноського палацу, щоранку вів єгиптянин свій дорожній щоденник. «Диво буває велике на острові Кефтіу: дощова вода від холоду твердіє і біліє, як сіль. Снігом називають це місцеві жителі, а в нас і слова для цього немає, бо очі наші ніколи такого дива не бачили». На сторінках книги Дмитра Мережковського оживають сива історія, священні обряди, бойові ристалища, сліпучі палаци в кипарисових гаях. І височіє над усіма красами залитого сонцем острова Крит грізний білий велетень, житло бога-бика – кам'яне місто Лабіринт. Тремтить, завивається в кола таємничий Лабіринт, і реве в ньому голодний звір, що вимагає все нових і нових страшних жертв.