Якби в Олени Луконіної запитали, чи щаслива її родина, вона навряд чи змогла б однозначно відповісти на це запитання. Щастя і горе, смуток і веселощі завжди йшли в її житті пліч-о-пліч. Олена, як могла, оберігала своїх рідних від нещасть – мирила, втішала, допомагала зазнати втрат. Ще у молодості вона зрозуміла: завжди є вибір. Життя подібне до перехрестя, і тільки наприкінці шляху стане зрозуміло, чи тією вулицею ти пішов.