Синь-камінь, Олександрова гора та Плещеєве озеро щонайменше із Середньовіччя оточені легендами та переказами. Частина з них цілком зрозуміла. Слов'яни ще з язичницької доби по-особливому сприймали стародавнє населення Східної Європи. Легенди про «фінські» чаклуни досі живі на Російській Півночі. Культ каменів взагалі властивий давній традиції населення Євразії, але, можливо, саме у фінно-угорських народів він розвинувся повною мірою, і саме у них наші слов'янські предки перейняли особливо трепетне ставлення до помітних і незвичайних валунів. Як і чому шанували священні камені? Де сьогодні в Росії їх можна побачити і які з ними пов'язані повір'я та легенди? Про це та багато іншого розповідає чергова книга серії.