Той, хто намагається не просто розповісти історію, але розповісти її якнайкраще, як це робить Павло Крусанов, мимоволі виявляється в якійсь групі ризику. «Літературна газета» У переповненому вагоні метро читати його віртуозні оповідання не рекомендується. Голова закрутиться, підлога з-під ніг піде ... «Тиждень у Петербурзі» У своїх розповідях він співає «дар безцільного існування» і право на «втішне ледарство» - незалежно від погоди за вікном вічне літо панує на сторінках його прози. /p>