Питання про співвідношення влади земної та влади небесної, закономірного та випадкового набули епічного розмаху в романі «Сили земні» («Earthly Powers», 1980). Головний герой, 81-річний сучасний англійський письменник зі скандальною репутацією, згадує своє життя, починаючи з перших десятиліть 20 ст. і на початок 70-х, ретроспективно відновлюючи головні події століття. Приклад його долі, а також біографія його знайомого священика, який став під час роману папою римським, ілюструють думку Берджесса про непередбачуваність наслідків людських вчинків. Випадковість, що панує у світі, виходить з іншого джерела, ніж людська воля, і висвічує однобокість відомих Заходу соціальних систем, чи то порядок згідно св. Августину чи пелагіанську свободу. Роман підтвердив стійкість маніхейської позиції Берджесса, який вважає, що погані результати добрих справ пояснюються «перетворенням Бога на свою протилежність».

Я. Муратова

Переклад (Олександр Пінський 2) взято з сайту proza.ru.