«Бабуль, а після сорока років кохання точно закінчується?» - Запитала дванадцятирічна онука Віру Георгіївну. І бабусі було що розповісти на цю тему. Вона вийшла заміж за ідеального чоловіка, якому можна пробачити все, навіть легкі закоханості та зради. Але біда – з деякого часу Вірочка стала помічати, що ідеальний чоловік все частіше дивиться у бік її ж кращої подруги, а пристрасті не затихають з роками, навпаки, розгоряються з новою силою, досягнувши свого піку якраз років до сорока. Аріадни Борисової увійшли оповідання та повісті. Всі вони – про внутрішню свободу, людські страхи і, звичайно, про кохання.