Євген Євтушенко – один із найвідоміших поетів із плеяди 60-х, де кожен – планета: Ахмадуліна, Різдвяний, Вознесенський, – наспіваний і рознесений на цитати…Цю книгу переповнюють друзі, близькі та рідні автору люди, поети та письменники, режисери та актори. Самий свій, соціальний поет, від високих поетичних, від думок про Толстого і вічність, Євтушенко переходить до частівки, від припаси до хоку, потім раптом прозою – портрети, портрети, гарячі почуття братерства поетів. Всіх назвати, подарувати їм усім ще й ще ковток життя, він зайнятий цією святою справою, радянський АДАМ, поет, який не зрікся Атлантиди, яка вже потонула.