«... Творча доля Анни Ахматової склалася так, що лише п'ять її поетичних книг – „Вечір“ (1912), „Чітки“ (1914), „Біла зграя“ (1917), „Подорожник“ (1921) та „Anno Domini“ (у двох редакціях 1921-го та 1922—1923 рр.) складені нею самою. Протягом наступних двох років ахматівські вірші зрідка ще з'являлися в періодиці, але в 1925-му, після чергової Ідеологічної Наради, на якій, за словами самої Анни Андріївни, вона була засуджена до "громадянської смерті", її перестали друкувати. <...> До цього видання включені тексти перших п'яти книг Анни Ахматової, у тій редакції і в тому порядку, в якому вони вперше побачили світ. Перші чотири збірки – „Вечір“, „Чітки“, „Біла зграя“ та „Подорожник“ публікуються за першим виданням, „Anno Domini“ – за другим, більш повним, берлінським, надрукованим у жовтні 1922-го, але вийшов із позначкою: 1923. ...»