Фантастика – дивовижний літературний жанр. Описуючи події, які нині неможливі, вона примудряється, проте, незрозумілим чином відповідати своїм змістом запитам «поточного моменту». Тому роздуми автора про те, як могла б виглядати антологія радянської фантастики, є роздуми і про радянську історію взагалі. Що ж було найважливішим у цій історії у те чи інше десятиліття? І ось тут виникають питання… Сам Геннадій Прашкевич – не остання людина, як у радянській, так і в сучасній фантастиці. Він лауреат (іноді неодноразовий) усіх можливих премій, що існують у світі російського «фендома», а з багатьма персонажами своєї книги знайомий (з деякими, на жаль, був знайомий) особисто.