«Небагатьом із російських поетів, можливо, небагатьом із поетів взагалі, довелося зростати, виховуватися та розвивати свій талант за таких сприятливих умов як покійному гр. А. К. Толстому. У своєму відомому автобіографічному листі до флорентійського професора А. Де-Губернатіс він каже, що дитинство залишило в ньому найсвітліші спогади і справді, як чудово розвинули його поетичну натуру: розумне та ретельне виховання, життя серед благодатного південного, і водночас рідної, природи; світ мистецтва, який був відкритий йому з найніжнішого віку…»