Інша зима гірша за осінь. То сніг, то дощ, то крижана сльота, холодний вітер пробирає до кісток - хоч зовсім на вулицю не виходь. За такої погоди навіть господар собаку з дому не вижене! Якщо тільки господар цей не король Шотландії, а «собака» - не гончої породи… Найменше на світі лорд Мак-Лайон хотів їхати на північ, до норманів, та ще й без запрошення. Зовсім не хотів брати із собою цікаву дружину. А вже перспектива тиждень провести на борту драккара, курчачись від нападів морської хвороби, і зовсім вганяла в тугу, крім інших обставин. Проте служба є служба!.. Скріпивши серце королівський радник ступив на сходні, не чекаючи від майбутньої поїздки нічого, окрім головного болю… Але сильно прорахувався. Ні, головний біль він, звісно, отримав. От якби тільки її! Веселий бенкет обернувся тризною, привітні господарі – тюремниками, мисливець і дичину помінялися місцями, життя старого друга повисло на волосині… І що найгірше – це був лише початок.